Польща сьогодні. Моя чергова поїздка до сусідньої країни

Польща сьогодні. Ще одна публікація за підсумками моєї поїздки до Перемишля наприкінці липня (про першу публікацію – посилання нижче).

Фундація «Свобода і Демократія»

Фундація є незалежною позапартійною громадською організацією. З моменту заснування у 2006 році вона діє у двох основних напрямках: допомога полякам на Сході та підтримка демократичних змін у колишньому Радянському Союзі. Ініціаторами заснування виступили нинішній голова канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик, а також Роберт Марек Чижевський, який роками брав участь у процесі польсько-українського зближення (нині директор Польського інституту в Києві), Рафал Дзеньціоловський (нині президент Фундації Міжнародної Солідарності в Україні), Лілія Любоневич та Мацей Данцевіч, які нині  керують Фундацією «Свобода і Демократія».

Зараз Фундація видає у Львові польськомовний двотижневик «Nowy Kurier Galicyjski».

Фундація  здійснює свою діяльність на основі християнських цінностей і консервативних переконань, а всі члени Ради Фундації  мають багату історію антикомуністичної діяльності в Польській Народній Республіці.

Реалізуючи проекти в обох основних сферах діяльності, Фундація  не забуває про популяризацію знань про польську культурну спадщину та польську історію Прикордоння.

Важливою метою Фундації  є відновлення почуття спільності та усвідомлення необхідності співпраці між націями, що входили до складу Першої Речі Посполитої.

Після початку  агресії Росії проти України діяльність Фундації була спрямована насамперед на підтримку жертв війни, українського суспільства та українських біженців у Польщі.

Фундація тісно співпрацює з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету та його директором Яном Маліцьким,  Південно-Східним інститутом  науковим у Перемишлі під керівництвом професора  Станіслава Стемпня.

Важливу роль відіграє також допомога українським науковцям. Щорічно Фундація присвоює премію імені  Леона Василевського за праці в галузі польсько-українських стосунків та стипендію імені Конституції 3 травня. Останню цьогоріч вирішили надати переважно українським науковцям зі східних областей України, які через війну там змушені були залишити свою країну та перебувають у Польщі. Стипендія має допомогти їм не лише матеріально у повсякденному житті, а й продовжити наукову діяльність.

Саме завдяки фінансовій підтримці Фундації Південно-Східний   інститут науковий   в Перемишлі видав  український переклад  книги «Історія польської літератури» авторства польського лауреата Нобелівської премії, видатного поета і мислителя Чеслава Мілоша. Про цю книгу детальніше сказано в попередньому номері газети. Автор передмови, пояснень і додатків у книзі – Станіслав Стемпєнь.

А ось ще дві книги, видані Фундацією спільно з Південно-східним інститутом науковим у Перемишлі і коштом Фундації. «30 років відносин між Польщею та незалежною Україною. Досвід і перспективи» (2021 р.) .Колективна монографія під редакцією Станіслава Стемпня. Друга книга –«Польсько-український союз 1920 року. Рефлексії над минулим – думки про майбутнє» ( 2020 р.) На обкладинці – знаменитий в історії   лозунг і заклик «За нашу і вашу свободу». Колективна монографія під редакцією Івана Матковського і Станіслава Стемпня. Позаторік відзначалося 100-річчя політичної угоди травня 1920 року  між Республікою Польща  і Українською Народною Республікою, відомої також за іменами керівників держав як угода Пілсудського – Петлюри. Станіслав Стемпєнь є найвідомішим  у Польщі дослідником  життя і діяльності Симона Петлюри. До цього ювілею видав брошуру про ту подію, підготував велику фотодокументальну виставку,  яка експонувалася і в Польщі, і в Україні. І ось це грунтовне  видання.

Обидві ці книги мій товариш Станіслав подарував мені і я можу надати їх у користування дослідникам, у бібліотеки.

Слід згадати і ще одну працю, відзначену Фундацією. Це видана 2020 року в Миколаєві грунтовна монографія Ольги Морозової «Дослідження історії України першої половини ХХ ст. в сучасній польській історіографії: напрямки. концепції, дискусії». Це унікальне видання,  і за величезним обсягом, і за охопленням теми. Про авторку. Ольга Морозова – доцентка кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, директорка українсько-Польського Науково-дослідного інституту, голова Південного осередку Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, членкиня кількох наукових об`єднань, в тому числі Польського історіографічного товариства. Авторка 4 колективних монографій, 2 навчальних посібників та більш ніж 100 публікацій у наукових виданнях України, Польщі. Чехії, Словаччини, Молдови. Так от саме за цю монографію Ольга Морозова відзначена Премією Фундації «Свобода і Демократія» імені Леона Вишневського за 2021 рік. Пані Ольга через війну змушена була разом з донькою виїхати в тимчасову еміграцію до Польщі. Тут вона продовжує наукову і викладацьку роботу, викладаючи в Університеті  Лодзі.

Про що пишуть польські газети

Рано-вранці в газетних кіосках Перемишля з`являються свіжі газети, і загально польські, які, здебільшого щоденні (у нас таких, здається,  вже  не зосталося),  і місцеві. В Польщі зайве переконуєшся, що балачки про вимирання друкованої преси, через наступ телебачення та особливо інтернету, дуже перебільшені. Всього того у  Польщі дуже багато, але газети і далі надзвичайно популярні, особливо місцеві.

Завжди купую їх у цих поїздках.  Насамперед  беру місцеву газету « Życie Podkarpackie» («Життя Підкарпатське»). Це щотижнева газета Підкарпатського воєводства, але місцевий випуск, як сказано і в її заголовку: «Przemyśl,  Ujkowice», тобто – Перемишль, Уйковіце. Ціна – 3 злотих 30 грош. Множимо на 8, такий нині курс злотого до гривні, отримуємо ціну – 26 з лишком  гривень. Дорого, як на наші гроші,  точніше – на наші зарплати. Але ж у Польщі вони теж у кілька разів вищі наших. От, продукти харчування не в кілька разів дорожчі, про що далі, але друкована продукція (преса,  книжки) коштує чимало. Втім,  того варті.

«Життя Підкарпатське» має 28 сторінок, звісно,  кольоровий друк, і дуже насичена інформативно. І це насамперед місцева інформація. Причому, не лише якісь позитивні розповіді. а чимало й публікацій  про ті чи інші проблеми, що хвилюють  мешканців регіону.

Ось деякі публікації цього номера за 20 липня. Бій пані Терези. Кілька місяців тому на авто Терези Ханаз з Уйковіц впало дерево, пошкодило авто. Жінка все ще не може добитися відшкодування.  11-річний Антек з Перемишля врятував потопаючих мужчин. Перемишль: місто добавить  кошти на освітлення чи зменшить його кількість? Присяга воїнів Війська Польського. Старостат Перемишльського повіту оголосив конкурс на найкрасивішу хлібину. Сучасний сканер на прикордонному переході. Ювілярці 100-літній пані Жозефі побажали ще 100 років життя. Поліцейська хроніка. Мешканці вулиці Красінського проти випилювання дерев. Свято любові в Підкарпатському народному університеті. Зустріч молодих францисканців. «Веселий автобус» відвідали сотні дітей з батьками. Перемишльський спортивний клуб в Народній Польщі (з історії місцевого спорту).   Злочин в Гроховському лісі (про єврейське гетто, створене німецькими окупантами влітку 1942 року). У Перемишлі пройшов синод єпископів Української греко-католицької церкви Польщі – на підтримку України, проти російської агресії. Чи то є тільки українська війна? (Про обстріли російськими агресорами українських міст). Випускники Університету Перемишля на святі завершення навчання. Аж 4 сторінки – спортивного життя, знов таки насамперед місцевого, воєводства і Перемишля.  Вся остання сторінка – вітання новонародженим з фото малят. Дві сторінки повністю – реклами, а також рекламні публікації по інших сторінках. Це обов`язково,  адже це основний доход газети, вкупі з  продажем  газет (трохи по передплаті, а основне –  в роздріб). Газети в Польщі, звичайно ж, є самодостатніми, тобто  самоокупними, це доволі прибутковий бізнес.

А ось дві популярні загально польські  газети. Щоденні. Обидві з розряду так званих таблоїдів. Тобто,  це популярні для читача теми, часто й «смажені». Але врешті газети пристойні, містять і серйозну  інформацію. Звісно, насичені кольоровими фото, подекуди більш як на пів сторінки.

Газета «Super express» (ціна 2,70 злотого). 20 сторінок. Публікації номера: Президент Польщі  Анджей Дуда у відпустці катається на водному скутері. ПіС втрачає перевагу над ГП. (ПіС – правляча партія «Право і справедливість»,  ГП – опозиційна «Громадянська  платформа»). Підвищення зарплат і пенсій. (Вони в кілька разів більші наших).Подорожчання електроенергії. Влада має економити на собі. Як живе колишній лідер «Солідарності» і перший президент оновленої Польщі Лех Валенса. Дитина, якій імплантували руку, їздить на подарованому ровері. Спека з неба. Впала повітряна куля з польськими туристами. Бред Пітт у спідниці. Зіркове подружжя у відпустці. П`ять  сторінок (!)  спорту. В тому числі сторінка – про кращого футболіста Польщі останніх десятиліть і одного з кращих нині на планеті Роберта Левандовського. Капітан збірної Польщі,  великий симпатик України, після блискучої кар`єри в «Баварії» перейшов  у «Барселону».

З «Супер експресом» постійно змагається за популярність інша подібна газета – «Fakt». Теж публікація про відпочинок президента Дуди на Балтиці.  Як обігрівають житло  поляки. (30 % вугіллям,  23 % газом, 18 % деревом).  Допоможемо малюкові боротися з хворобою. Будуючи дороги,  не ріжте дерев. Не дозволю кривдити мою маму (перипетії з життя зірок). Анна Димна у свої 71 рік почувається чудово. Це про популярну польську акторку, яка зіграла головну роль Марисі у знаменитому фільмі «Знахар».  Шість сторінок (!) про спорт. В тому числі 2 сторінки про той таки перехід Роберта Левандовського в «Барселону».

Ціни на продукти в магазинах

Постійно відвідую для закупів «Галерею Сянову», величезний супермаркет на березі Сяну, ціле торгове місто під дахом, з численними магазинами промислових і продовольчих товарів. Продукти– це магазин «Кауфланд», тобто «Країна покупок». Тут величезний вибір продуктів, спиртного, пива, мінеральних вод та побутової хімії. Ціни дещо нижчі, ніж в середньому в торгівлі міста. Але й в інших «склепах» (магазинах) не набагато вищі. Я записав ці ціни. Подаю,  одразу перевівши   у гривні, за кілограм. Авокадо – 72 гривні.  Хурма – 40. Виноград – 130. Груші – від 45 до 70. Яблука – 26. Ківі – 90. Лимони – 75. Апельсини – 68. Цибуля – 16. Картопля – 40. Огірки – 55. Баклажани – 70. Кабачки – 55. Помідори – 64. Перець солодкий білий – 64, жовтий – 120. Капуста – 40. Морква – 32. Буряк  – 20. Це кінець липня, коли багато овочів були з так званих ранні, та ж молода картопля. За два місяці ціни напевно ж зменшилися. Молочні і м`ясні продукти є  майже за нашими цінами,  є разів у півтора дорожчі. Хліб дорожчий десь удвічі. І значно дорожчий алкоголь.

Щодо сільгосппродукції, насамперед овочів, фруктів (крім, звісно, заморських), то це переважно вітчизняні,  польські товари.

Перша публікація з цього циклу ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ВЕКТОР ПЛІДНОЇ СПІВПРАЦІ

Петро Антоненко, редактор газети «Світ-інфо», Чернігів, спеціально для видання speckor.net

Схожа публікація: ЧЕРНІГІВЦІ — У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ ВІДВІДАЛИ ПОЛЬЩУ